Як і кожна українська дитина, я дуже чекаю на Святого Миколая. Миколай народився у заможній родині, та маючи добре і чисте серце, вночі допомагав нужденним. Раніше це свято святкували як Різдво та Новий рік. І дорослі, і малі чекали чарівного дідуся. Зараз лише малеча чекає на свято.
Кажуть, що чемним діткам Миколай дарує солодощі, а неслухам – різочки. Я намагалася весь рік слухатися матусю та добре вчитися. За традицією, написала листа Миколаю та попросила у нього подарунки, не лише для себе. Вже три роки я прошу у Миколая, перед усім, здоров’я рідним та близьким. Більш за все хочу, щоб моя сестричка Тетянка одужала і більше ніколи їй не ставили уколи. Щоб в неї не боліли ручки й ніжки. Але це неможливо!
Тому, перед святом ставимо комин, вішаємо на ньому черевички з фетру, й з нетерпінням чекаємо Миколая. Обов’язково вчимо вірші, малюємо картини. А 19 грудня знаходимо багато подарунків і смаколиків від Святого Миколая.
Давайте вірити в дива та створювати ці дива самі. Завжди кожна людина, не лише напередодні свята, може допомогти нужденним, хворим, сиріткам.
