Ротавірусна інфекція – гостре інфекційне захворювання вірусної етіології з фекально-оральним механізмом передачі, що характеризується гострим початком хвороби, з поєднанням симптомів ураження шлунка і кишечника з респіраторними проявами на початкових етапах захворювання.

Інфекція має виражену зимово-осінню сезонність. Хворіють люди всіх вікових груп, але більш сприйнятливі маленькі діти у віці від півроку до 2-3 років. Іноді, на початку захворювання, ротавірусний ентерит розцінюється як ГРВІ, а потім приєднуються симптоми діареї.

Часто ротавірусний ентерит називають кишковим або шлунковим грипом.

Джерелом інфекції є тільки хвора людина або вірусоносій. Інкубаційний період (час від моменту зараження до появи перших клінічних ознак) при ротавірусної інфекції, в середньому, становить від 14 годин до 3-5 днів. Під час інкубаційного періоду відбувається розмноження і накопичення ротавірусу.

Хвора людина стає заразним для оточуючих вже з кінця інкубаційного періоду і триває до одужання. Передача збудника відбувається фекально-оральним шляхом, через забруднені предмети вжитку, брудні руки, забруднені харчові продукти, воду. Так само можливе зараження повітряно-крапельним шляхом.

Основні симптоми захворювання:

    – турбують нудота, багаторазова блювота (блювотні маси водянисті з домішкою їжі і слизу). У більшості випадків блювота припиняється до кінця першою-другої доби хвороби;

    – одночасно або трохи пізніше з’являється діарея, яка супроводжується болями в животі;

    – у частині пацієнтів спочатку захворювання проявляються респіраторні симптоми – нежить, біль і першіння в горлі, почервоніння зіву;

   – інтоксикаційний синдром – підвищення температури тіла, загальна слабкість, лихоманка, біль в м’язах.

Вірус відрізняється високою контагіозністю, швидко поширюється в замкнутих просторах дитячих колективів. Дуже часто, якщо в групі дитячого закладу занедужав одна дитина, то протягом тижня будуть інфіковані практично всі.  Тривалість захворювання від 1 до 2-х тижнів.

Симптоми зневоднення у дітей молодшого віку, які спостерігаються при ротавірусної інфекції: дратівливість, плаксивість, плач без сліз, іноді зниження сечовипускання (так званий «сухий підгузник»), сухість слизових, суха шкіра, сонливість, зниження еластичності шкіри, тахікардія.

Відновлення після ротавірусної інфекції займає кілька тижнів. Після перенесеної інфекції залишається частковий імунітет, який не виключає повторного зараження, але полегшує перебіг захворювання.

Для діагностики ротавірусної інфекції використовують експрес-тести.

У країнах ближнього зарубіжжя, для первинної профілактики ротавірусної інфекції використовують вакцинацію. Щеплення здатне знизити захворюваність на 50-70% і попередити до 90% всіх тяжких випадків ротавірусної інфекції у дітей молодшого віку.

В Україні не використовується рутинна вакцинація проти ротавірусної інфекції.

Заходи індивідуальної профілактики такі ж, як і при будь-якої гострої кишкової інфекції:

          – дотримуйтеся особистої гігієни, мийте частіше руки, особливо перед  

             їжею і після відвідин туалету;

          – не вживайте в їжу немиті овочі, фрукти і зелень;

          – проводьте правильну кулінарну і термічну обробку харчових продуктів,

             дотримуйтесь умов і термінів їх зберігання;

          – не вживайте воду з невідомих джерел, пийте кип’ячену або очищену

              воду;

          – намагайтеся не харчуватися на вулиці, це стосується особливо дітей.

         - регулярно провітрювати приміщення

Медики попереджають: якщо вас спіткала хвороба, не займайтеся самолікуванням, зверніться до медичних працівників.