У цей день, 1 березня 1972 року Міжнародна організація цивільної оборони отримала статус міжурядової організації та набрав чинності її статут, який схвалили 18 держав.
Всесвітній день цивільної оборони має дві основні цілі:
- забезпечення доведення до відома світу громадськості життєвої важливості цивільної оборони та підвищення рівня поінформованості про готовність до запобігання нещасних випадків або стихійних лих та заходів, що вживаються в разі цих інцидентів;
- відзначення зусиль та досягнень національних служб, відповідальних за боротьбу з лихами, вшанування пам'яті жертв.
Генеральний секретар Міжнародної організації цивільної оборони у своєму посланні до Всесвітнього дня цивільної оборони 2018 зазначав, що «Мета проведення Всесвітнього дня цивільної оборони полягає у поширенні громадської обізнаності щодо цивільної оборони, цивільного захисту та управління надзвичайними ситуаціями, з метою кращого підготовки цивільного населення до захисту в разі надзвичайних ситуацій та зменшення ризику стихійного лиха».
Всесвітні дні цивільної оборони є приводом для проведення різноманітних національних заходів: колоквіумів, конференцій, дебатів на радіо та телебаченні, присвячених запобіганню стихійних лих та проведенню навчань. Вони також дають можливість оцінити розвиток структур цивільного захисту та наявних в них технічних засобів та обладнання.
Цивільна оборона – це виконання гуманітарних завдань, спрямованих на захист цивільного населення від небезпеки і допомогу в усуненні безпосередніх наслідків воєнних дій або лиха, а також створення умов, необхідних для його виживання. Такими завданнями визначені:
– оповіщення;
– евакуація;
– надання сховищ та їх обладнання;
– проведення заходів із світломаскування;
– рятувальні роботи;
– медична та релігійна допомога;
– боротьба з пожежами;
– виявлення та визначення небезпечних районів;
– знезараження та інші подібні заходи захисту;
– термінове надання житла та постачання;
– термінова допомога у встановленні та підтриманні порядку в районах лиха;
– термінове поновлення необхідних комунальних служб;
– термінове поховання трупів;
– допомога у збереженні об’єктів, суттєво необхідних для виживання;
– додаткова діяльність, що є необхідною для здійснення будь-якого з вище наведених завдань, а також планування і організація їх виконання та інші.
|